вдовування

ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. вдовува́ти.

Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193).

Значення в інших словниках

1. вдовування — вдовува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вдовування — (удовування), -я, с. Дія за знач. вдовувати (удовувати).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдовування — ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. вдовува́ти. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. вдовування — Вдовува́ння, -ня с. = удовування.  Словник української мови Грінченка