вдячний

вдя́чний

-а, -е.

1》 Який відчуває вдячність до кого-, чого-небудь.

|| Який виражає вдячність.

2》 Який виправдовує покладені на нього надії, ставлення до нього і т. ін.

Значення в інших словниках

1. вдячний — вдя́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вдячний — ВДЯЧНИЙ (УДЯЧНИЙ) – ВДАТНИЙ (УДАТНИЙ) Вдячний (удячний). 1. Який відчуває вдячність до когось, чогось; який виражає вдячність. Я дуже і дуже вдячний, радий такий (Марко Вовчок); Хворий відповів блідою вдячною усмішкою (З.Тулуб).  Літературне слововживання
3. вдячний — ВДЯ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який відчуває вдячність до кого-, чого-небудь. Сам [Павло] ні до кого не обзивався, немов не смів, а як коли до його хто обізветься, то такий він вдячний, радий такий!...  Словник української мови у 20 томах
4. вдячний — Вдя́чний, -на, -не кому за що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вдячний — ВДЯ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який відчуває вдячність до кого-, чого-небудь. Сам [Павло] ні до кого не обзивався, немов не смів, а як коли до його хто обізветься, то такий він вдячний, радий такий!...  Словник української мови в 11 томах