ведмежий

ведме́жий

-а, -е.

1》 Прикм. до ведмідь 1).

|| Зробл. із шкури ведмедя.

2》 перен. Який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому.

Ведмежа хвороба — бурхлива вегетативна реакція на дію надзвичайного психоемоційного подразника, яка характеризується раптовою мимовільною дефекацією.

Ведмежа послуга — невміла послуга, що завдає тільки прикрості.

Ведмеже вушко — а) те саме, що мучниця; б) народна назва рослин із родів: коров'як, шавлія, оман.

Ведмежий кут — віддалене, глухе місце.

Значення в інших словниках

1. ведмежий — ведме́жий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ведмежий — ВЕДМЕ́ЖИЙ, а, е. 1. Прикм. до ведмі́дь 1. Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Леся Українка); Засніжені Татри... Ялиці, Смереки та буки ставні, Сліди ланцюжкові лисиці, Ведмежої віддрук ступні (М.  Словник української мови у 20 томах
3. ведмежий — ВЕДМЕ́ДЯЧИЙ (належний ведмедеві), ВЕДМЕ́ЖИЙ, ВЕДМЕ́ДІВ, МЕДВЕ́ДЯЧИЙ діал., МЕДВЕ́ЖИЙ діал. — Для міцності й здоров'я споживав ведмедячого сала (П. Загребельний); Два тижні блукав Степан по тайзі, шукаючи ведмежого барлога (В.  Словник синонімів української мови
4. ведмежий — Ведме́жий, -жа, -же  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ведмежий — ВЕДМЕ́ЖИЙ, а, е. 1. Прикм. до ведмі́дь 1. Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Л. Укр., IV, 1954, 138); Він кладе на стіл копчене ведмеже м’ясо (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. ведмежий — Ведмедячий, ведмежий, -а, -е Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134. --------------- Ведмежий см. ведмедячий.  Словник української мови Грінченка