вельможний
вельмо́жний
-а, -е, заст.
1》 Родовитий, знатний, багатий, який має значну владу.
|| у знач. ім. вельможний, -ного, ч.; вельможна, -ної, ж.
2》 у сполуч. зі сл. пан, пані. Вживалось у звертанні до особи (або в розмові про неї), яка посідала високе суспільне становище, мала значну владу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови