веліти
велі́ти
-лю, -лиш, недок. і док.
1》 Давати розпорядження, наказувати.
|| Прохати, доручати зробити що-небудь.
|| із запереч. не. Забороняти, не дозволяти.
2》 перен. Вимагати, вважаючи правильним.
Великий тлумачний словник сучасної української мови