вередливий

вередли́вий

-а, -е.

1》 Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити.

|| Який виражає невдоволення, примхливість.

|| Надто вибагливий, перебірливий.

2》 перен. Мінливий, непостійний за своїми ознаками.

Значення в інших словниках

1. вередливий — (який з примхами) примхливий, капризний, комизливий, химерний, перебірливий, (про смак) вибагливий, діал. примхуватий.  Словник синонімів Полюги
2. вередливий — вередли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. вередливий — Примхливий, вибагливий, перебірливий, жм. брикливий, вимисливий, забагливий, зап. капризний, сил. норовистий, з норовом; (- погоду) мінливий, непостійний.  Словник синонімів Караванського
4. вередливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який капризує, постійно має примхи, якому важко догодити. Хазяїн був задирливий і вередливий (Марко Вовчок); Парасці .. дуже не до вподоби була ота нічна сторожа коло вередливої пані (І.  Словник української мови у 20 томах
5. вередливий — Баламут, баловник, варивода, вереда, вередій, вередливець, вередник, вередовний, вередуля, вередун, вередунець (дит.), вередунчик (т.с.  Словник синонімів Вусика
6. вередливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. вередливий — Вередли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вередливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ, а, е. Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити. Хазяїн був задирливий і вередливий (Вовчок, І, 1955, 296); Парасці.. дуже не до вподоби була ота нічна сторожа коло вередливої пані (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. вередливий — Вередливий, -а, -е Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727.  Словник української мови Грінченка