верещати
вереща́ти
-щу, -щиш, недок., розм.
1》 Пронизливо, різко кричати, пищати, вищати.
|| Дуже голосно співати, щебетати.
2》 перен. Видавати різкі, пронизливі звуки, скрипіння (від тертя металевих, дерев'яних та інших предметів).
Великий тлумачний словник сучасної української мови