верхній
ве́рхній
-я, -є.
1》 Який міститься, знаходиться зверху, вище чого-небудь; прот. нижній.
Верхнє чуття мисл. — здатність собаки правильно відчувати поблизу птаха або звіра, не опускаючи носа вниз до сліду.
2》 Який одягається поверх вбрання.
|| Який одягається поверх білизни.
3》 Близький від витоків, початку річки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови