Великий тлумачний словник сучасної мови

верховець

верхове́ць

-вця, ч., діал.

Вершник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. верховець — Верховець, -вця м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.  Словник української мови Грінченка