верховенство

верхове́нство

-а, с., книжн.

Панівне становище, переважний вплив кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. верховенство — верхове́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. верховенство — ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, домінування, переважний вплив кого-, чого-небудь; першість. – Як то мені пристати до вас? Пристати під ваше верховенство, чи що? – спитав, неначе одрізав Єремія (І.  Словник української мови у 20 томах
3. верховенство — ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, переважаючий вплив кого-, чого-небудь. Інтереси буржуазії вимагають участі пролетаріату, в боротьбі з самодержавством, але тільки такої участі, яка б не переходила у верховенство пролетаріату і селянства..  Словник української мови в 11 томах