верховенство
ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн.
Панівне становище, домінування, переважний вплив кого-, чого-небудь; першість.
– Як то мені пристати до вас? Пристати під ваше верховенство, чи що? – спитав, неначе одрізав Єремія (І. Нечуй-Левицький);
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (Конституція України);
Під поняттям “суверенітет” мається на увазі верховенство, незалежність і самостійність державної влади (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)