верховенство
ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн.
Панівне становище, домінування, переважний вплив кого-, чого-небудь; першість.
– Як то мені пристати до вас? Пристати під ваше верховенство, чи що? – спитав, неначе одрізав Єремія (І. Нечуй-Левицький);
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (Конституція України);
Під поняттям “суверенітет” мається на увазі верховенство, незалежність і самостійність державної влади (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верховенство — верхове́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- верховенство — -а, с., книжн. Панівне становище, переважний вплив кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верховенство — ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, переважаючий вплив кого-, чого-небудь. Інтереси буржуазії вимагають участі пролетаріату, в боротьбі з самодержавством, але тільки такої участі, яка б не переходила у верховенство пролетаріату і селянства.. Словник української мови в 11 томах