1. Словник української мови в 11 томах

верховенство

ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, переважаючий вплив кого-, чого-небудь.

Інтереси буржуазії вимагають участі пролетаріату, в боротьбі з самодержавством, але тільки такої участі, яка б не переходила у верховенство пролетаріату і селянства.. (Ленін, 31, 1951, 315);

Вони [просвітителі] проголошували верховенство людського розуму (Іст. СРСР, II, 1957, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верховенство — верхове́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. верховенство — -а, с., книжн. Панівне становище, переважний вплив кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верховенство — ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, домінування, переважний вплив кого-, чого-небудь; першість. – Як то мені пристати до вас? Пристати під ваше верховенство, чи що? – спитав, неначе одрізав Єремія (І. Словник української мови у 20 томах