верховенство

ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, переважаючий вплив кого-, чого-небудь.

Інтереси буржуазії вимагають участі пролетаріату, в боротьбі з самодержавством, але тільки такої участі, яка б не переходила у верховенство пролетаріату і селянства.. (Ленін, 31, 1951, 315);

Вони [просвітителі] проголошували верховенство людського розуму (Іст. СРСР, II, 1957, 53).

Значення в інших словниках

1. верховенство — верхове́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. верховенство — -а, с., книжн. Панівне становище, переважний вплив кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верховенство — ВЕРХОВЕ́НСТВО, а, с., книжн. Панівне становище, домінування, переважний вплив кого-, чого-небудь; першість. – Як то мені пристати до вас? Пристати під ваше верховенство, чи що? – спитав, неначе одрізав Єремія (І.  Словник української мови у 20 томах