верховний
верхо́вний
-а, -е.
Найвищий, головний.
Верховна Рада — назва парламенту України.
Верховний головнокомандуючий — вищий начальник збройних сил держави як під час війни, так і в мирний час.
Верховний комісар ООН з прав людини — міжнародна посадова особа, яка підпорядковується Генеральному Секретарю ООН і відповідає за допомогу в реалізації прав людини.
Верховний суд — вищий орган судової влади в державі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови