верховний —
верхо́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
верховний —
-а, -е. Найвищий, головний. Верховна Рада — назва парламенту України. Верховний головнокомандуючий — вищий начальник збройних сил держави як під час війни, так і в мирний час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верховний —
ВЕРХО́ВНИЙ, а, е. Найвищий, головний. Прибути треба так, щоб, крім їх трьох, ні одна душа більше не знала. Такий верховний наказ (В. Винниченко); – І ви ще смієте згадувати про честь? – закричав Потоцький, бризкаючи слиною.
Словник української мови у 20 томах
верховний —
ВЕРХО́ВНИЙ, а, е. Найвищий, головний. Верховним органом Комуністичної партії Радянського Союзу є з’їзд партії (Статут КПРС, 1961, 15); Після розмови полкового агітатора кожному з нас здавалося...
Словник української мови в 11 томах