верхів'я
верхі́в'я
-я, с.
1》 Верхня найвища частина чого-небудь; верх (перев. дерева, гори).
2》 чого, перен. Вершина розвитку, найвищий ступінь.
3》 Верхня течія річки, а також місцевість, що прилягає до неї.
Великий тлумачний словник сучасної української мови