Великий тлумачний словник сучасної мови

верітчина

вері́тчина

див. веретка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. верітчина — ВЕРІ́ТЧИНА, и, ж., діал. Ряднина. – Ви будете на лавиці спати; от я зараз вам дам і подушку під голову, і яку верітчину або й що інше (О. Кобилянська); Лютий [Никола] на Костика, що втік, каже, боягуз дурний і не міг розігнати ос верітчиною (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
  2. верітчина — ВЕРІ́ТЧИНА, и, ж., діал. Ряднина. — Ви будете на лавиці спати; от я зараз вам дам і подушку під голову і яку верітчину або й що інше (Коб., III, 1956, 537); Лютий [Никола] на Костика, що втік, — каже, — боягуз дурний і не міг розігнати ос верітчиною (Козл., Ю. Крук, 1950, 87).  Словник української мови в 11 томах