виборний
ви́борний
I -а, -е.
1》 Стос. до виборів.
2》 Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків.
|| Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення.
3》 у знач. ім. виборний, -ного, ч. Особа, обрана голосуванням для виконання певних обов'язків.
|| виборні, -них, мн., іст., розм. Те саме, що Виборні козаки.
|| заст. Помічник старости.
Виборні козаки іст. — привілейована група українського козацтва, якій надавалося право обрати козацьку старшину, кошових, гетьмана.
II -а, -е, рідко.
Добірний, добраний за якою-небудь ознакою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови