виборник

ви́борник

-а, ч.

Те саме, що виборець.

Значення в інших словниках

1. виборник — ВИ́БОРНИК, а, ч. Особа, яка за непрямої виборчої системи обирається виборцями для подальших виборів вищих представників влади. Специфікою американських виборів є те, що президента обирають не прямим усенародним голосуванням, а через колегію виборників (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах