виборник
ВИ́БОРНИК, а, ч.
Особа, яка за непрямої виборчої системи обирається виборцями для подальших виборів вищих представників влади.
Специфікою американських виборів є те, що президента обирають не прямим усенародним голосуванням, а через колегію виборників (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)