вибрикувати
вибри́кувати
-ую, -уєш, недок.
1》 Раз у раз брикати, стрибати, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин).
|| Раз у раз грайливо стрибати (про людей).
2》 перен., фам. Пустувати, поводити себе легковажно, мати раптові примхи.
|| Почувати себе добре, бадьоро.
Великий тлумачний словник сучасної української мови