вибуховий
вибухо́вий
-а, -е.
1》 Стос. до вибуху (у 1 знач.).
|| Який має здатність вибухати (у 1 знач.).
|| Який утворюється внаслідок вибуху (у 1 знач.).
Вибухова речовина — речовина, що її використовують для висадження в повітря у промисловій та військовій галузях.
Вибухова хвиля — породжений вибухом рух середовища.
2》 лінгв. Який утворюється способом вибуху (у 4 знач.).
3》 перен. Здатний раптово, різко переходити від спокійного стану до активних дій, реактивний (про людину). Вибуховий характер.
4》 перен. Що проявляється, виникає раптово та з великою інтенсивністю.
5》 Який викликає, здатний викликати потрясіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови