1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вибуховий

вибухо́вий

-а, -е.

1》 Стос. до вибуху (у 1 знач.).

|| Який має здатність вибухати (у 1 знач.).

|| Який утворюється внаслідок вибуху (у 1 знач.).

Вибухова речовина — речовина, що її використовують для висадження в повітря у промисловій та військовій галузях.

Вибухова хвиля — породжений вибухом рух середовища.

2》 лінгв. Який утворюється способом вибуху (у 4 знач.).

3》 перен. Здатний раптово, різко переходити від спокійного стану до активних дій, реактивний (про людину). Вибуховий характер.

4》 перен. Що проявляється, виникає раптово та з великою інтенсивністю.

5》 Який викликає, здатний викликати потрясіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибуховий — вибухо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вибуховий — [виебуховией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. вибуховий — ВИБУХО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до вибуху (у 1 знач.). Для видобування вапняку і крейди на більшості кар'єрів проводять вибухові роботи (з наук.-попул. літ.); // Який має здатність вибухати (у 1 знач.). Ягнич розумів, .. Словник української мови у 20 томах
  4. вибуховий — ВИБУХО́ВИЙ (здатний вибухати); РОЗРИВНИ́Й (перев. у спол. зі сл. куля). Вода не дозволяла користуватися вибуховими речовинами (М. Ю. Тарновський); Підклала (дівчина) кулю розривну під неї (стіну) (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  5. вибуховий — ВИБУХО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до вибуху (в 1 знач.). Тепер для видобування вапняку і крейди на більшості кар’єрів застосовуються вибухові роботи (Таємн. вапна, 1957, 30); // Який має здатність вибухати (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах