Великий тлумачний словник сучасної мови

вибілений

ви́білений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вибілити.

|| вибілено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вибілений — ви́білений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вибілений — ВИ́БІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́білити. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані, а стеля вибілена крейдою (О. Стороженко); Згаслий день печально відсвічує останніми збляклими плямами на вибіленій печі (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. вибілений — див. білий  Словник синонімів Вусика
  4. вибілений — ВИ́БІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́білити. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані, а стеля вибілена крейдою (Стор., І, 1957, 234); Сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними узорами, що не надивишся (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах