вибілений
ви́білений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вибілити.
|| вибілено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибілений — ви́білений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вибілений — ВИ́БІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́білити. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані, а стеля вибілена крейдою (О. Стороженко); Згаслий день печально відсвічує останніми збляклими плямами на вибіленій печі (Б. Словник української мови у 20 томах
- вибілений — див. білий Словник синонімів Вусика
- вибілений — ВИ́БІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́білити. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані, а стеля вибілена крейдою (Стор., І, 1957, 234); Сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними узорами, що не надивишся (М. Ол. Словник української мови в 11 томах