вибілений
див. білий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибілений — ви́білений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вибілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибілити. || вибілено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибілений — ВИ́БІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́білити. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані, а стеля вибілена крейдою (О. Стороженко); Згаслий день печально відсвічує останніми збляклими плямами на вибіленій печі (Б. Словник української мови у 20 томах
- вибілений — ВИ́БІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́білити. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані, а стеля вибілена крейдою (Стор., І, 1957, 234); Сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними узорами, що не надивишся (М. Ол. Словник української мови в 11 томах