Великий тлумачний словник сучасної мови

вибільник

вибільни́к

-а, ч.

Робітник, фахівець із вибілювання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вибільник — вибільни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, який вибілює (у 1, 2, 4 знач.) що-небудь. Вибільник готує та заливає вибільний або фарбувальний розчин (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, фахівець з вибілювання.  Словник української мови в 11 томах