вибільник
вибільни́к
-а, ч.
Робітник, фахівець із вибілювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибільник — вибільни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, який вибілює (у 1, 2, 4 знач.) що-небудь. Вибільник готує та заливає вибільний або фарбувальний розчин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, фахівець з вибілювання. Словник української мови в 11 томах