вибільник

вибільни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибільник — -а, ч. Робітник, фахівець із вибілювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, який вибілює (у 1, 2, 4 знач.) що-небудь. Вибільник готує та заливає вибільний або фарбувальний розчин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, фахівець з вибілювання. Словник української мови в 11 томах