вибільник
вибільни́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибільник — -а, ч. Робітник, фахівець із вибілювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, який вибілює (у 1, 2, 4 знач.) що-небудь. Вибільник готує та заливає вибільний або фарбувальний розчин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вибільник — ВИБІЛЬНИ́К, а́, ч. Робітник, фахівець з вибілювання. Словник української мови в 11 томах