вигадництво

вига́дництво

-а, с.

Те саме, що вигадування I.

Значення в інших словниках

1. вигадництво — вига́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигадництво — ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Здатність, уміння вигадувати. Здатність до фантазування – корисна якість ученого, вкрай потрібна аж ніяк не для пустопорожнього вигадництва (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вигадництво — ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Те саме, що вига́дування¹.  Словник української мови в 11 томах