вигадництво —
вига́дництво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вигадництво —
-а, с. Те саме, що вигадування I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигадництво —
ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Здатність, уміння вигадувати. Здатність до фантазування – корисна якість ученого, вкрай потрібна аж ніяк не для пустопорожнього вигадництва (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах