вигадниця
ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник.
Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161).
Словник української мови (СУМ-11)ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник.
Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161).
Словник української мови (СУМ-11)