вигадництво

ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Те саме, що вига́дування¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадництво — вига́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигадництво — -а, с. Те саме, що вигадування I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигадництво — ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Здатність, уміння вигадувати. Здатність до фантазування – корисна якість ученого, вкрай потрібна аж ніяк не для пустопорожнього вигадництва (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах