вигадництво
ВИГА́ДНИЦТВО, а, с.
Здатність, уміння вигадувати.
Здатність до фантазування – корисна якість ученого, вкрай потрібна аж ніяк не для пустопорожнього вигадництва (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигадництво — вига́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вигадництво — -а, с. Те саме, що вигадування I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигадництво — ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Те саме, що вига́дування¹. Словник української мови в 11 томах