вигадництво

вига́дництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадництво — -а, с. Те саме, що вигадування I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигадництво — ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Здатність, уміння вигадувати. Здатність до фантазування – корисна якість ученого, вкрай потрібна аж ніяк не для пустопорожнього вигадництва (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вигадництво — ВИГА́ДНИЦТВО, а, с. Те саме, що вига́дування¹. Словник української мови в 11 томах