1. Орфографічний словник української мови

вигадниця

вига́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадниця — -і. Жін. до вигадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигадниця — ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: – Ой ти ж, вигадниця наша! Найстарша сестриця! (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  3. вигадниця — ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161). Словник української мови в 11 томах
  4. вигадниця — Вигадниця, -ці ж. Выдумщица. Желех. Словник української мови Грінченка