1. Словник української мови Грінченка

вигадниця

Вигадниця, -ці

ж. Выдумщица. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадниця — вига́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вигадниця — -і. Жін. до вигадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигадниця — ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: – Ой ти ж, вигадниця наша! Найстарша сестриця! (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. вигадниця — ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161). Словник української мови в 11 томах