виганяти
I виган`яти-яю, -яєш і вигонити, -ню, -ниш, недок., вигнати, вижену, виженеш, док.
1》 перех. Примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
|| Гнати кудись, до чогось, в якесь місце і т. ін.
|| розм. Виключати звідкись, виводити зі складу чогось.
2》 перех. У процесі росту посилено витягуватися, довшати якоюсь своєю частиною (про рослини).
|| Прискорено вирощувати (рослини).
|| безос. Робити високим у процесі росту.
3》 перех. і неперех., розм. Виробляти, одержувати в процесі праці значну кількість чогось.
4》 перех. Вибивати що-небудь різким поштовхом, ударом.
5》 перех., спец. Одержувати в процесі хімічної обробки, перегонки (горілку і т. ін.).
II в`иганяти-яю, -яєш, док.
Бігаючи, побувати в багатьох місцях, скрізь, де-небудь.
|| Пробігати певний час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови