виганяння

виганя́ння

-я, с.

Дія за знач. виганяти.

Значення в інших словниках

1. виганяння — виганя́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти. Всі шепочуть молитви й схвильовано, з страхом зиркають на бабу Чаплю. Тепер саме починається справжнє виганяння чорта (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти.  Словник української мови в 11 томах