виганяння —
виганя́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виганяння —
-я, с. Дія за знач. виганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виганяння —
ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти. Всі шепочуть молитви й схвильовано, з страхом зиркають на бабу Чаплю. Тепер саме починається справжнє виганяння чорта (В. Винниченко).
Словник української мови у 20 томах