виганяння
ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виганяння — виганя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виганяння — -я, с. Дія за знач. виганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти. Всі шепочуть молитви й схвильовано, з страхом зиркають на бабу Чаплю. Тепер саме починається справжнє виганяння чорта (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах