виганяння

виганя́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виганяння — -я, с. Дія за знач. виганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти. Всі шепочуть молитви й схвильовано, з страхом зиркають на бабу Чаплю. Тепер саме починається справжнє виганяння чорта (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  3. виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти. Словник української мови в 11 томах