виганяння
ВИГАНЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. виганя́ти.
Всі шепочуть молитви й схвильовано, з страхом зиркають на бабу Чаплю. Тепер саме починається справжнє виганяння чорта (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me