Орфографічний словник української мови

виганяння

виганя́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виганяння — -я, с. Дія за знач. виганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти. Всі шепочуть молитви й схвильовано, з страхом зиркають на бабу Чаплю. Тепер саме починається справжнє виганяння чорта (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. виганяння — ВИГАНЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. виганя́ти.  Словник української мови в 11 томах