Великий тлумачний словник сучасної мови

видрукуваний

ви́друкуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до видрукувати.

|| видрукувано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. видрукуваний — ви́друкуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. видрукуваний — ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́друкувати. Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Г. Коцюба); “Учительне Євангеліє” видрукуване дуже гарно, з розкішними оздобами (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. видрукуваний — Ви́друкуваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. видрукуваний — ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́друкувати. Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Коцюба, Нові береги, 1959, 446); // ви́друкувано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах