видрукуваний
ви́друкуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до видрукувати.
|| видрукувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видрукуваний — ви́друкуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- видрукуваний — ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́друкувати. Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Г. Коцюба); “Учительне Євангеліє” видрукуване дуже гарно, з розкішними оздобами (І. Словник української мови у 20 томах
- видрукуваний — Ви́друкуваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видрукуваний — ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́друкувати. Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Коцюба, Нові береги, 1959, 446); // ви́друкувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах