1. Словник української мови у 20 томах

видрукуваний

ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́друкувати.

Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Г. Коцюба);

“Учительне Євангеліє” видрукуване дуже гарно, з розкішними оздобами (І. Огієнко);

Повідомлення, написані від руки і видрукувані на машинці, вивчали кілька чоловік (О. Чорногуз);

// ви́друкувано, безос. пред.

Євгена Вікторовича цікавив не так Лодиженко, як той факт, що його власну промову теж видрукувано в пресі (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видрукуваний — ви́друкуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видрукуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видрукувати. || видрукувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видрукуваний — Ви́друкуваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. видрукуваний — ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́друкувати. Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Коцюба, Нові береги, 1959, 446); // ви́друкувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах