видрукуваний
ВИ́ДРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́друкувати.
Його увагу прикувала видрукувана чорним шрифтом на першій сторінці стаття за підписом Трикоза (Коцюба, Нові береги, 1959, 446);
// ви́друкувано, безос. присудк. сл.
Євгена Вікторовича цікавив не так Лодиженко, як той факт, що його власну промову теж видрукувано в пресі (Ле, Міжгір’я, 1953, 479).
Словник української мови (СУМ-11)