Великий тлумачний словник сучасної мови

видублювати

виду́блювати

див. видубити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. видублювати — ВИДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ДУБИТИ, блю, биш; мн. ви́дублять; док., що. 1. Обробляти способом дублення (шкуру або іншу сировину).  Словник української мови у 20 томах